Методичні прийоми

Автор: | 06.01.2018

Реалізація методів навчання здійснюється за допомогою методичних прийомів. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим метод повноцінніший та ефективніший. Методичні прийоми ґрунтуються на різноманітному сполученні навчальних засобів, способів викладення навчального матеріалу, форм організації навчання учнів, різних логічних шляхів та видів пізнавальної діяльності [39].

Методичні прийоми – це конкретні способи організації навчальних дій школярів на основі застосування різноманітного сполучення засобів та форм навчання з метою реалізації навчального методу, спрямованого на розвиток пізнавальної діяльності учнів.

У практиці навчання географії методичний прийом розглядають як складник методу навчання. Відповідно до цього здійснюють класифікацію методичних прийомів. Якщо методи розрізняють за характером пізнавальної діяльності учнів, то прийоми розглядають як дії з різноманітними джерелами отримання знань або використаними засобами навчання. За цим принципом виділяють словесні, наочні та практичні методичні прийоми [20].

Застосування словесних методичних прийомів дозволяє формувати у школярів вміння міркувати, висловлювати свою думку, розповідати про природні явища, які вони спостерігали тощо.

До словесних методичних прийомів належать: розповідь, пояснення, інструктаж, читання вчителем уголос, робота з текстом підручника, бесіда, дискусія, навчальна лекція.

Найбільш характерною для теми «Природні зони України» може бути розповідь яка не повинна перевищувати 15 хвилин.

За особливостями проникнення в явища дійсності розповіді бувають: художні, наукові, науково-популярні й описові. Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків дійових осіб, доцільний переважно під час мотивації навчально-пізнавальної діяльності або формування уявлень учнів (розповіді про явища природи, дослідження тваринного світу, опис краси природи загалом тощо).

Наприклад, вчитель може використати рядки з усної народної творчості, де показується краса природи для певної природної зони.

Наприклад для зони Полісся можна використати вірш Ігора Павлюка «Полісся».

Вовчий запах Полісся…

Тут поїзд – як черга за хлібом.

Зачаровані струни річок –

Наче змії лозяться в імлі.

Тут жили колись

Древні древляни

Й дрімучі дуліби.

Їхнім криком крізь осінь

Сумують до зір журавлі.

Мене тягне сюди –

У ялинову тугу озерну,

Де піщані ґрунти,

Море ягід, грибів. полину…

Ночі з мавками в сіні –

Як вина із терну –

Через кілька століть

Повертають луну.

Темно-сині ліси

Пам’ятають ще море далеке,

Що було тут колись

І на рибу ловило орлів….

Науково-популярна розповідь – виклад складного наукового питання в загальнодоступній формі (про умови формування території певної природної зони в антропогені). Описова розповідь – послідовний виклад основних ознак і особливостей географічних об’єктів, процесів чи явищ [4].


Пояснення – це доказове викладення теоретичного навчального матеріалу. Підґрунтям пояснення є словесне тлумачення теоретичних положень про сутність географічних понять, причинно-наслідкових зв’язків, закономірностей, гіпотез і теорій, а також термінів. Основою доказового викладення навчального матеріалу є застосування логічно пов’язаних умовиводів. Пояснення супроводжується різними засобами унаочнення. Його ефективність залежить від логічності, чіткості та образності мовлення.

Наприклад, при вивченні кожної природної зони на території України вчитель має пояснювати як проходять межі між ними, а також показувати їх на карті. Необхідно вказати, по яким населеними пунктам вони орієнтовно проходять та зі зміною яких природних компонентів це пов’язано. Пояснювати також слід, які критерії є причинами поділу природних зон на менші фізико-георафічні одиниці (підзони, краї, області).

Пояснення доцільно також використовувати при аналізі грунтоуворрюючих порід, які стали основою для формування грунтів природних зон України. Слід пояснити, чому на Поліссі вони сформувалися на пісках, супісках, глинах і суглинках, а у Лісостепу та Степу на лесах і лесовидних сугликах (можна розповісти про теорії походження лесів в Україні) і, які це має наслідки для родючості грунтів.

Інструктаж – це методичний прийом, що складається з коротких, лаконічних і чітких вказівок щодо виконання певної дії учнями. Він передбачає поетапне викладення вчителем алгоритму навчальної дії з застереженнями стосовно можливих помилок, яких можуть припуститися учні [39].

Наприклад, при вивченні внутрішніх відмінностей природних зон вчитель має дати ретельний інструктаж щодо одиниць фізико-географічного районування, нагадати причини їх виділення і вже потім задавати запитання, наприклад – використовуючи одиниці фізико-географічного райнування від більшої до меншої визначіть адресу вашого населеного пункту (тобто у якій природній зоні – підзоні – краї – області – районі знаходиться ваша домівка).

Також, учитель має попередити учнів, що існують різні точки зору щодо фізико-географічного районування території України. Так П.Г. Шищенко вважає, що наша держава розташована в межах чотирьох природних зон – мішаних лісів, широколистяних лісів, Лісостепу та Степу.

Бесіда – це діалогічний методичний прийом, що грунтується на запитаннях і відповідях вчителя й учнів. Іншими словами цей прийом передбачає запитально-розмовну форму навчальної діяльності, під час якої відбувається обмін думками [4].

Наприклад вчитель задає запитання і в процесі відповіді дає свій варіант відповіді на це запитання:

· у межах яких природних зон розташована територія України?

· у якій природній зоні найродючіші грунти?

· у якій природній зоні залишилися найбільші ділянки природної рослинності?

· де і чому поширені кислі грунти на території України?

· яка з природних зон України поділяється на підзони і чому?

· чим обумовлене проходження межі між зоню мішаних лісів та Лісостепом?

При вивченні рослинного і тваринного світу природних зон учні говорять, які представники флори і фауни їм відомі. Потім відповіді учнів виправляються, доповнюються та узагальнюються вчителем.

Читання вчителем уголос застосовується на уроках перш за все тоді, коли є можливість ознайомити учнів з яскравим образним описом географічних об’єктів, процесів чи явищ, що зустрічаються у художніх творах, описах мандрівників, науково-популярній літературі. Це особливо важливо, якщо вчитель не в змозі створити потрібний образ своїми словами.

Цей методичний прийом вимагає обов’язкової попередньої підготовки. По-перше, вчителю необхідно обрати уривок, що максимально відповідає темі уроку та рівню підготовки дітей.

При вивченні Степу можна зачитати учивок із твору М.В. Гоголя «Тарас Бульба»:

«Степ, чем далее, становилась прекраснее. Тогда весь юг, все то пространство, которое составляет нынешнюю Новороссию, до самого Черного моря, было зеленою девственною пустынею. Никогда плуг не проходил по неизмеринным волнам диких растений. Одни только кони, скрывавшиеся в них, как в лесу, вытаптывали их. Ничто в природе не могло бать лучше их. Вся поверхность земли представлялась зелено-золотым океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов. Сквозь тонкие высокие стебли травы сквозили голубые, синие, лиловые волошки, желтый дрок выскакивал вверх своею пирамидальной верхушкою; белая кашка зонтикообразнами шапками пестрела на поверхности; занесенный Бог знает откуда колос пшеницы наливался в гуще. Под тонкими корнями шныряли куропатки, вытянув свои шеи. Воздух был наполнен тысячью разных птичьих свистов. В небе неподвижно стояли ястребы, распластав свои крылья и неподвижно устремив глаза свои в траву. Крик двигавшейся в стороне тучи диких гусей отдавался в Бог знает каком дальнем озере. Из травы поднималась мерными взмахами чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха. Вот она пропала в вышине и только мелькает одной черной точкою. Вот она перевернулась крыльями и блеснула перед солнцем … Черт вас возьми, степи, как вы хороши!»

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *